13:22 

*KoRo*
Дочитала «трохи пітьми» Любко Дереша. Не можу сказати що цей твір якось на мене вплинув, але якщо я його не закинула це щось та означає.
По-перше вже вкотре отримую не абияку насолоду від рідно-генетичної української мови. За що Любко окреме дякую. Після таких книжок я на деякий час починаю мислити українською. (до таких доречи можу віднести твори Карпи, та дуже гарні переклади Гаррі Поттера))
По-друге, сподобалися добре замальовані персонажі. Бо незважаючи на уявну їх не справжність, чи навіть фантастичність, у мене весь час було відчуття що я знаю їх прототипів у реальному житті. (знову ж таки окрема дяка за описи застосування деяких езотеричних практик у реальному житті і їх наслідків для усіх сторін)
І на завершення, по-третє, вже вкотре після Дереша хочу завітати до Карпат, чи бодай на якийсь фестиваль з палатками та ватрами. Хочу справжнє свято Купала. Треба хоч на рідну Хортицю так якось зібратися.

P.S. колір книги: смарагдово зелений, темно коричневий, ультрамариновий, а місцями брудно червоний.
Запах : прілого листя, цвітучої коноплі, холодного каміння
Звук: бубн та барабани, та щось на зразок кроссоверу апокаліптики та С.К.А.Й., хоча тут ще не вистачає чогось важкого, але нічого не спадає на думку.
Відчуття: вогкої землі та гарячого повітря від вогнищ. Мокрих сліз.

@музыка: Loreena McKennitt

@настроение: йди вже працюй

URL
   

ДетСкоЕ NEBO

главная